СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ
Педагогічною радою Директор
Великоговилівської гімназії
Великоговилівської гімназії Хоростківської міської
ради
Хоростківської міської ради Тернопільської області
Тернопільської області ______________Ганна ДАВИДІВ
Протокол № 1 від 30.08.2024
року 30 серпня 2024 року
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Великоговилівської гімназії
Хоростківської міської ради
Чортківського району
Тернопільської області
на
2024-2025 навчальний рік
СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
РОЗДІЛ 1. Загальні положення
РОЗДІЛ 2. Освітня програма для 1-4 класів
2.1. Вимоги до осіб,
які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.
2.2. Загальний обсяг
навчального навантаження, його розподіл між освітніми галузями за роками.
2.3. Навчальні
плани.
2.4. Типові
навчальні програми.
2.5. Форми
організації освітнього процесу.
2.6. Опис інструментарію оцінювання.
РОЗДІЛ 3. Освітня програма для 5-7 класів
-
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
-
ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ можуть розпочати здобуття
базової середньої освіти.
-
ЗАГАЛЬНИЙ
ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
-
ОПИС
ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ
-
ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ
-
ФОРМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
-
ОПИС
ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
-
ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
-
РОЗДІЛ 4. Освітня програма для 8-9 класів
-
Пояснювальна записка
-
ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ можуть розпочати здобуття
базової середньої освіти.
-
ЗАГАЛЬНИЙ
ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
-
ОПИС
ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ
-
ПЕРЕЛІК ТИПОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ
-
ФОРМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
-
ОПИС
ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
-
ОПИС ТА
ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
-
ДОДАТОК (НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН)
3.1. Вимоги до осіб,
які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.
3.2. Загальний обсяг
навчального навантаження, його розподіл між освітніми галузями за роками.
3.3. Навчальні
плани.
3.4. Модельні
навчальні програми.
3.5. Форми
організації освітнього процесу.
3.6. Опис
інструментарію оцінювання.
РОЗДІЛ 1
Загальні положення
Великоговилівська гімназія Хоростківської міської ради Тернопільської області є закладом загальної
середньої освіти – юридичною особою, основним видом діяльності якого є освітня
діяльність, що провадиться на двох рівнях повної загальної середньої освіти, а
саме початкова освіта та базова середня освіта. Форма власності – комунальна.
Метою закладу освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація
особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з
природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова
до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової
діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується
через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині
для успішної життєдіяльності.
Головною метою Великоговилівської гімназії є:
- створення єдиного освітнього простору та безпечного
освітнього середовища, забезпечення реалізації права громадян на здобуття
повної загальної середньої освіти;
- забезпечення рівного доступу осіб, у тому числі з особливими
освітніми потребами до здобуття якісної освіти;
- усебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості,
яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадської активності.
Завданнями
закладу є:
- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну
середню освіту;
- забезпечення виконання вимог Державних стандартів
початкової та базової середньої освіти, підготовка здобувачів освіти до
подальшої освіти і трудової діяльності;
- виховання громадянина України;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до
народних традицій і звичаїв, державної
мови, національних цінностей українського народу;
- формування і розвиток соціально зрілої, творчої
особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості,
особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
- виховання поваги до Конституції України, державних
символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності,
відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків
людини і громадянина;
- розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань,
наукового світогляду;
- реалізація права учнів на вільне формування політичних і
світоглядних переконань;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та
здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад
здорового способу життя.
Освітня програма Великоговилівської гімназії Хоростківської міської ради
розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну
середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року
(схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р),
Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 21.02.2018 № 87, Державного стандарту базової загальної
середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
30.09.2020 № 898 відповідно програм:
-
Типова освітня
програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти під керівництвом
Савченко О. Я., затвердженого наказом МОН від 12.08 2022 №743-22;
-
Типовою освітньою
програмою для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти під керівництвом
Савченко О. Я., затвердженого наказом МОН від 12.08 2022 №743-22 ;
- Типовою освітньою програмою для 5-6
класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України
від 19.02.2021 № 235 (додаток 3);
-
Типовими освітніми
програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;
Програму
побудовано із врахуванням таких принципів:
-
дитиноцентрованості і природовідповідності;
-
узгодження цілей, змісту і очікуваних
результатів навчання;
-
науковості, доступності і практичної
спрямованості змісту;
-
наступності і перспективності навчання;
-
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
-
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
-
можливостей реалізації змісту освіти через
предмети або інтегровані курси;
-
творчого використання вчителем програми залежно
від умов навчання;
-
адаптації до індивідуальних особливостей,
інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Освітня програма визначає:
-загальний
обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів,
факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної
послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів;
–
очікувані результати
навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено
Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
–
форми організації
освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості
освіти;
– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією
Типовою освітньою програмою.
Відповідно
до пп. 3 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2024-2025
навчальний рік розпочинається у День знань, триває не менше 175 навчальних
днів і
закінчується не пізніше 1 липня. Постановою
КМУ від 28.07.2023 р. №782 "Про початок навчального року під час воєнного
стану в Україні" встановлено тривалість навчального року з 2 вересня 2024
до 30 червня 2025 року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – з 2 вересня по 20 грудня 2024
року ( 75 навчальних днів);
ІІ семестр – з 6
січня по 30 травня 2025 року ( 100 навчальних днів).
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
осінні – з 26 жовтня по 03 листопада 2024
року;
зимові – з 21 грудня 2024 року по 05 січня
2025 року;
весняні – з 22
березня по 30 березня 2025 року.
Усі класи працюють за 5-денним
режимом занять.
Навчальні заняття проводяться в одну зміну,
регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором закладу.
Тривалість робочої години
педагогічного працівника регулюється абз. 10 п. 64 «Інструкції про порядок
обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти
України № 102 від 15.04.1993 року (зі змінами), згідно якої ставки заробітної
плати педагогічних працівників, перелічених у підпунктах «а»-«з» цього
пункту, встановлюються виходячи
із затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі
перерви, передбачені між уроками та заняттями, є робочим часом педагогічного
працівника.
Тривалість уроків і перерв встановлюється
відповідно до положення про навчальний заклад. Час на навчальні дисципліни
визначається в академічних годинах: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40
хвилин, у 5-9 класах - 45 хвилин.
Гранично допустиме навчальне
навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Типових освітніх програм
закладів загальної середньої освіти.
Години
фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого
навантаження учнів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».
Відповідно до
варіативної складової робочого навчального плану та з метою розвитку у школярів
компетентностей духовно-морального спрямування, виховання любові до ближнього,
бережливого ставлення до навколишнього
світу, милосердя введено години: курс за вибором
Основи християнської етики у 1-4
класах та 7-9 класах.
Мова
навчання українська.
Мережа класів
класи |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
всього |
учні |
6 |
8 |
10 |
11 |
10 |
12 |
11 |
5 |
13 |
86 |
РОЗДІЛ 2
Освітня програма для 1-4 класів
2.1.Вимоги до осіб, які можуть розпочати
навчання за освітньою програмою
Відповідно до Закону України «Про освіту»
початкова освіта здобувається, як
правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року
виповнилося шість років, мають право
розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року, та діти, яким
на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 6 років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього
ж навчального року (за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють), якщо їм
виповниться шість років до 1 грудня поточного року).
Особи з особливими освітніми потребами можуть
розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття
ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми
корекційно-розвитковим складником. Учням, які за станом здоров’я не
можуть відвідувати заклад, надається право і створюються умови для
індивідуального навчання відповідно до Положення про індивідуальне навчання,
затвердженого Міністерством освіти і науки України.
2.2.
Загальний обсяг навчального навантаження у початковій школі
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів1-4 класів:
-1 класу – 23
години на тиждень (805 годин/навч.рік);
-2
класу – 25 годин на тиждень
(875годин/навч. рік);
-3
класу – 26 годин на тиждень (910 годин/навч. рік);
-4
класу – 26 годин на тиждень (910годин/навч. рік).
Відповідно
до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 21.02.2018 № 87, типових освітніх програм години фізичної
культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження
учнів.
|
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
||||
|
На тижд |
На рік |
На тижд |
На рік |
На тижд |
На рік |
На тижд |
На рік |
Мовно-літературна
галузь |
9 |
315 |
10 |
350 |
10 |
350 |
10 |
350 |
Математична освітня
галузь |
4 |
140 |
4 |
140 |
5 |
175 |
5 |
175 |
Технологічна Інформативна |
|
|
1 1 |
35 35 |
1 1 |
35 35 |
1 1 |
35 35 |
Я досліджую світ
(громадянська, |
4 |
140 |
3 |
105 |
3 |
105 |
3 |
105 |
Мистецька |
2 |
70 |
2 |
70 |
2 |
70 |
2 |
70 |
Фізкультурна |
3 |
105 |
3 |
105 |
3 |
105 |
3 |
105 |
Всього інваріант. |
22 |
770 |
24 |
840 |
25 |
875 |
25 |
875 |
Додаткові години |
1 |
|
1 |
35 |
1 |
35 |
1 |
35 |
Всього |
23 |
805 |
25 |
875 |
26 |
910 |
26 |
910 |
Всього 1-4 |
100 годин на тиждень, 3500 год на рік |
2.3. Навчальні
плани для 1-2 та 3-4 класів розроблені на основі Типових навчальних планів,
які наведені у Типових навчальних програмах для 1-4 класів, та містяться у
додатках 1 і 2.
2.4. Типові навчальні програми
Учителі початкових класів реалізують
Державний стандарт початкової освіти через Типові
освітні програми, розроблені під керівництвом Савченко О. Я., затверджені
Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08 2022 №743-22 «Про
затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної
середньої освіти та типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної
середньої освіти», які укладено за такими освітніми галузями:
Освітні галузі в
1-2 класах НУШ:
- мовно-літературна (інтегрований курс «Навчання грамоти» –
1 клас, українська мова (мова і
читання) – 2 клас, англійська мова);
-
математична (математика);
- громадянська та історична, природнича, соціальна та
здоров’язбережувальна («Я досліджую
світ»);
-
мистецька (музичне мистецтво і
образотворче мистецтво);
-
технологічна (дизайн і технології);
-
інформатична ( інформатика 2 клас);
- фізкультурна (фізична культура).
Освітні галузі в 3-4 класах НУШ:
- мовно-літературна (українська мова і читання, іноземна мова);
-
математична (математика);
- природнича, громадянська й історична, соціальна і
здоровʼязбережувальна («Я досліджую світ»);
-
технологічна (дизайн і технології),
-інформатична (інформатика);
-
мистецька (музичне мистецтво, образотворче мистецтво);
- фізкультурна (фізкультура).
Варіативна складова навчального плану визначається закладом самостійно,
враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних
освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та
кадрового забезпечення і відображається в навчальних планах.
Варіативна складова навчальних планів Великоговилівської гімназії для 1-4 класів
використовується на вивчення курсу за вибором «Основи християнської етики». З
метою виховання учнів на засадах християнської моралі та формування духовності,
любові та поваги до батьків, ближнього, загальнолюдських цінностей у 1- 4
класах вивчатиметься курс за вибором «Основи християнської етики» Навчальна
програма курсу за вибором «Основи християнської етики. 1-11 класи» для закладів
загальної середньої освіти (автори: Сохань Г. С., Гусаков І. М., Гусак М. Є.,
Пономарьова М. С., Кушнір І. М.) «Схвалено для використання в освітньому
процесі» (Протокол №6 засідання експертної комісії з громадянської освіти,
правознавства, етики та курсів морального спрямування від 21.07.2022)
2.5.
Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Освітній процес
організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з
урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального
розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
Створення ситуації успіху, сприятливих
умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в
основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною
формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або
оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари,
лекції конференції, спектаклі, інтерактивні уроки (уроки-«суди»,
урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані
уроки, проблемний урок, відео-уроки, ділові ігри тощо. Очікувані
результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо
використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі,
інформаційні, мистецькі проекти, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи,
дитяче волонтерство тощо.
У школі впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Вчителі не тільки самі
активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й
забезпечують їх активне використання учнями.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи
досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. У рамках академічної свободи форми
організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу та
відображаються в освітній програмі закладу.
Форми
організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті
окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту протягом навчального року.
Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового,
навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо),
а також форм здобуття освіти.
Основною формою здобуття
освіти є очна форма навчання. Проте з урахуванням безпекової ситуації заклад
може запровадити навчання у
дистанційному або змішаному режимі.
2.6. Опис
інструментарію оцінювання
Оцінювання результатів навчання учнів
1-4-х класів здійснюється відповідно наказу МОН України від 13.07.2021 № 813
«Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання
учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти».
Контроль і оцінювання навчальних
досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає
систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання.
За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів
формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів
поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів
здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає
статистичному обліку з боку адміністративних органів. Основними
функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна,
розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна,
виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та
діагностувальна функції оцінювання.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2
класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Навчальні досягнення
здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і
завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті:
- відстежувати навчальний поступ
учнів;
- вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
-
діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
- вчасно
виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
-
аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової
освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів
навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; запобігати побоюванням
дитини помилитися; плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове
оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень учня/ученицю конкретними
очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі
початкової освіти у 4 класі проходять державну підсумкову атестацію, яка
здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності в кінці
навчального року. З метою неперервного відстеження результатів початкової
освіти, коригування та прогнозування їх розвитку можуть проводитися
моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів на національному,
обласному, районному та шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.
Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації
цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Критерії оцінювання результатів навчання 1-4-х класів закладу є у доступі для всіх зацікавлених осіб на
сайті закладу.
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей,
окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які
має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання
повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння
вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий
спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу
засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних
ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і
фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності
застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
№ з/п |
Ключові
компетентності |
Компоненти |
1 |
Вільне
володіння державною мовою |
Уміння: усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати
факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови
для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати
українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях |
2 |
Здатність
спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Уміння: активне
використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті,
освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості
висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях,
оволодіння навичками міжкультурного спілкування. |
3 |
Математична
компетентність |
Уміння: виявлення
простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів
та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини. |
4 |
Компетентності
у галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння: формування
допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі
спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на
основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом
спостереження та дослідження. |
5 |
Інноваційність |
Уміння: відкритість
до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада
тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного
підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити
професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у
справах громади. |
6 |
Екологічна
компетентність |
Уміння: усвідомлення
основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства. |
7 |
Інформаційно-комунікаційна
компетентність, |
Уміння: опанування
основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного
та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у
навчанні та інших життєвих ситуаціях. |
8 |
Навчання
впродовж життя |
Уміння: опанування
уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію
власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою
застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних
навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в
групі; |
9 |
Громадянські та соціальні компетентності |
Уміння: пов’язані з
ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та
здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що
передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,
активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в
конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати
культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина
України, дбайливе ставлення до власного 3 здоров’я і збереження здоров’я
інших людей, дотримання здорового способу життя |
10 |
Культурна
компетентність |
Уміння: залучення до
різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види
мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого
вираження особистості. |
11 |
Підприємливість та фінансова грамотність |
Уміння: передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих
ідей, прийняття власних рішень. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість
навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно
доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його
спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із
практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей
сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і
внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних,
операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює
пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної
культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування
наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та
перенесення їх в нові ситуації.
Опис та інструменти системи
внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості
складається з наступних компонентів:
- кадрове
забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі:
в 1-4 класах працюють висококваліфіковані
вчителі, що пройшли курси і отримали сертифікат НУШ. Учителів початкових класів 4, із них 1 має звання
«старший учитель»; 1 педагог має «вищу кваліфікаційну категорію», 1 – «першу», 1 -
«спеціаліст» У закладі діє методичне обʼєднання
вчителів початкових класів, робота якого полягає у створенні гуманного
соціокультурного середовища для самовираження, самоактуалізації,
самоствердження та самореалізації як здобувачів освіти, так і кожного вчителя,
впровадження особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів у організації освітнього процесу;
- навчально-методичне забезпечення
освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми,
підручники, які мають гриф МОН. Заклад має 4 кабінети для учнів початкових
класів, які оснащені компʼютерною технікою та доступом до мережі Інтернет.
- матеріально-технічне забезпечення
освітньої діяльності – для учнів початкової школи створюється
цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом
закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики учні можуть
використовувати можливості спеціалізованих кабінетів старшої школи;
- якість проведення навчальних занять –
за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну
відповідальність;
- моніторинг досягнення учнями результатів
навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та
обліковується у свідоцтві досягнень.
За організацію системи внутрішнього
забезпечення якості освіти відповідають заступники директора з навчальної
роботи.
Освітня програма
закладу початкової освіти передбачає
досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним
стандартом.
На основі освітньої програми складено та
затверджено навчальні плани, що конкретизують організацію освітнього процесу
/додаток 1 і 2/.
РОЗДІЛ 3.
РОЗДІЛ
І. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 5-7 КЛАСІВ НУШ
3.1.Пояснювальна
записка
Освітня програма, спрямована
на:
-
формування в учнів сучасної наукової
картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів
національної самосвідомості;
-
формування людини та громадянина, яка
прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в
систему світової та національної культури;
-
формування загальної культури
особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
-
виховання громадянськості, поваги до прав
і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в
умовах багатонаціональної держави;
-
створення основи для усвідомленого
відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Важливим показником
життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно
орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне
світобачення. Тому освітня діяльність у 5-7 класах спрямовується на сформованість
базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода,
міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість,
допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.
Освітня
програма для 5-7 класів розроблена на
основі Державного стандарту базової
освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30
вересня 2020 року № 898, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету
Міністрів України від 30серпня 2022 року № 972, Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної
середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України
19.02.2021 № 235 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від
09.08.2024, №1120.)
Освітня програма 5-7 класів
Великоговилівської гімназії передбачає досягнення учнями результатів навчання
(компетентностей), визначених Державним стандартом.
Освітня програма для 5-7 класів
схвалена педагогічною радою школи (протокол від 30.08 2024 №1) та затверджена директором
(наказ від 30.08.2024 № ).
3.2.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати
учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої
освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої
освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті
початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом
досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів
та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні
пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.
Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється
комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік
проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.
Особи з
особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої
освіти за інших умов.
3.3.Загальний
обсяг річного навчального навантаження для закладу із навчанням українською
мовою (5-7 клас) відповідає рекомендованому Типовому навчальному плану.
Загальний обсяг навчального навантаження учнів 5-7
класів визначено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту»; наказу
Міністерства освіти і науки України № 743-22 від 12.08.2022 р. № 235 від 19.02.2021
року «Про затвердження Типової освітньої програми для 5-9 класів загальної
середньої освіти» (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від
09.08.2024, №1120.)
Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2024-2025
навчальний рік становить:
- для учнів 5-х класів - 1085
годин/навчальний рік;
- для учнів 6-х класів - 1190
годин/навчальний рік;
- для учнів 7-х класів - 1225
годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у
навчальному плані для учнів 5-7-х класів
На основі освітньої
програми складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього
процесу, загальний обсяг
навчального навантаження та тривалість освітніх галузей і предметів, детальний
розподіл навчального навантаження на тиждень (Додаток 3).
Навчальний план дає цілісне
уявлення про зміст і структуру першого року адаптаційного циклу базової
середньої освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами
за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний
план 5-7 класів передбачають реалізацію освітніх галузей Державного стандарту.
Кількість годин на вивчення предметів визначена відповідно кількості
рекомендованих годин Типовим навчальним планом з українською мовою навчання.
Варіативна складова
навчального плану передбачає включення
факультативів: основи християнської етики у 5-7 класах (по 1 год.)
Навчальний план містить перелік навчальних предметів та інтегрованих
курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також перелік міжгалузевих
інтегрованих курсів; розподіл навчального навантаження здійснено за роками
навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами; години навчального
навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між
сумарною мінімальною кількістю годин, визначеною Державним стандартом для
відповідного року навчання, і гранично допустимим річним навчальним
навантаженням).
Навчальне навантаження в навчальному планах орієнтоване на визначений
базовим навчальним планом Державного стандарту діапазон мінімальної та
максимальної кількості годин у межах кожної освітньої галузі на адаптаційному
та предметному циклах навчання базової середньої освіти.
У навчальному плані визначено години навчального навантаження для
перерозподілу між освітніми компонентами, які перерозподілено між різними
освітніми галузями, ураховуючи особливості організації освітнього процесу в
закладі освіти й індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти;
використовуватимуться для вибіркових
освітніх компонентів (курсів за вибором (факультативних курсів), міжгалузевих
інтегрованих курсів), проектної діяльності, проведення індивідуальних консультацій
і групових занять.
Формування навичок
здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюватиметься не лише в
рамках предметів «Фізична культура» та «Здоров'я, безпека та добробут», а
інтегруватиметься у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових
навчальних планів.
Навчальний
план зорієнтований на роботу закладу освіти за 5-денним навчальними тижнем. Вивчення
предметів, які мають неповну кількість годин на тиждень будуть проводитись
чергування по тижням з іншими предметами , а
громадяеська освіта (0,5) буде проводитись протягом другого семестру.
Змістове наповнення предметів «Фізична культура», «Технології»
сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей
учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу освіти, кадрового
забезпечення.
3.4.Опис очікуваних результатів навчання за
освітніми галузями.
Перелік
освітніх галузей. Типову освітню
програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мовно-літературна
- Природнича
- Математична
- Соціальна
та здоров’язбережувальна
- Громадянська
та історична
- Технологічна
- Інформатична
- Мистецька
- Фізична
культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних
навчальних програмах.
Завдання освітніх ліній у 5-7 класах реалізуються на основі тематичного
планування та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої
діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу
забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що
реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу.
Зміст програми дає
можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:
-
Вільневолодіннядержавноюмовою,щопередбачаєумінняусноіписьмововисловлювати
свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до
читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного
спілкування та культурного самовираження;
-
здатність спілкуватися українською та
англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в
різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі,
культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною
мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками
міжкультурного спілкування;
-
математична компетентність, що передбачає
виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання
процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті
людини;
-
компетентності у галузі природничих наук,
техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати
і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати,
формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів,
пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
-
інноваційність, що передбачає відкритість до
нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада
тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного
підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе
частиною спільноти і брати участь у справах громади;
-
екологічна компетентність, що передбачає
усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил
природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння
важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
-
інформаційно-комунікаційна компетентність, що
передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,
здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної
компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
-
навчання упродовж життя, що передбачає
опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання,
організацію власного навчального середовища;
-
громадянські та соціальні компетентності,
пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту
та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що
передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,
активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в
конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, дбайливе
ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання
здорового способу життя; культурна компетентність, що передбачає залучення до
різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)
шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження
особистості;
-
підприємливість та фінансова грамотність, що
передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні
рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей,
усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість
навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно
доцільної активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його
спрямованість.
3.5. Загальний обсяг навчального
навантаження у базовій школі
На
основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план для 5-7
класів, що конкретизує організацію освітнього процесу. Гранично допустиме
навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України
«Про загальну середню освіту» та Санітарного регламенту для закладів загальної
середньої освіти.
Рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість
навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно
до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту). Згідно наказу
МОН України від 19.02.2021р. №235 (в
редакції наказу МОН України 09.08.2024 р. №1120 ).
3.6.Перелік модельних навчальних програм для 5-7 класів
у 2024/2025 н. р.
Усі обов’язкові результати навчання,
визначені Державним стандартом базової середньої освіти в межах певної
освітньої галузі, будуть реалізовані одним чи кількома навчальними предметами /
інтегрованими курсами, для кожного з яких створена модельна навчальна програма.
В закладі освіти використовуються модельні програми,
яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».
Навчальні програми, розроблені вчителями закладу
освіти для вивчення предметів, затверджено педагогічною радою (протокол
30.08.2024 р., №1).
Модельна
навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення
очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета,
інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для
використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.
Модельні навчальні програми можуть
бути розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або
окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового
предметного навчання (7-9 класи ).
Спираючись на модельні навчальні
програми, заклад розробляє навчальні
програми предметів, інтегрованих курсів,
що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено
Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами.
Формування змісту навчальних предметів,
інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній
послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої
галузі або її окремих складників.
Навчальні програми, що розроблені
на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою
закладу освіти.
ПЕРЕЛІК модельних навчальних
програм, що використовуються закладом:
Мовно - літературна освітня
галузь
Українська мова
1.Модельна навчальна програма Українська мова 5-6 кл.
Заболотний та ін.
«Українська мова»
підручник для 5, 6 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О.
М.)
2.Модельна навчальна програма Українська мова 7-9 кл.
Заболотний та ін.
«Українська мова»
підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О.
М.)
Українська література
1.Модельна навчальна програма Українська література 5-6 кл.
Архипова, Січкар, Шило.
«Українська література» підручник для 5, 6 класу закладів
загальної середньої освіти (авт. Авраменко О. М.)
2. Модельна навчальна програма Українська література 5-6 кл.
Архипова, Січкар, Шило.
«Українська література» підручник для 7 класу закладів
загальної середньої освіти (авт. Авраменко О. М.)
Зарубіжна література
1. Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9
класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О.М., Ісаєва
О.О., Клименко Ж.В.,
Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П.,
Туряниця В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.)
«Зарубіжна література» підручник для 5 , 6, 7 класу закладів
загальної середньої освіти (авт. Ковбасенко Ю. І., Ковбасенко Л. В., Дячок С.
О.)
Іноземні мови
Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П.,
Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І.
В., Добра О. М., Кіор Т. М.)
«Англійська мова (5-й рік навчання)» підручник для 5 класу
закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) (авт. Нерсисян М. А.,
Піроженко А. О.)
Математична освітня галузь
Математика
Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої
освіти (автор Істер О.С.)
Підручник
«Математика» для 5 , 6 класу закладів загальної середньої освіти (автор Істер
О. С.)
Алгебра
Модельна навчальна програма «Алгебра. 7-9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.С.)
Підручник «Алгебра» 7
клас (автор Істер О.С.)
Геометрія
Модельна навчальна програма «Геометрія 7-9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.С.)
Підручник «Геометрія» 7 клас
(автор Істер О.С.)
Природнича освітня галузь
«Пізнаємо природу» 5-6 класи (інтегрований курс)
Модельна навчальна
програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи» (інтегрований курс)» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.)
Підручник авторів
Мідак Л.Я, Фоменко Н.В, Гайда В.Я, Подалюк С.М, Кравець В.І
«Біологія»
Модельна навчальна програма «Біологія. 7 клас»
Підручник «Біологія. 7-9 класи» (автори Балан П.Г.,Кулініч
О. М.,
Юрченко Л.П.)
«Географія»
Модельна навчальна програма «Географія. 6 -9класи»
Підручник «Географія 6, 7 класи» (автори
«Фізика»
Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів
загальної середньої освіти (автори Кремінський б.Г., Гельгафт І.М.,
Божинова Ф.Я., Ненашев І. Ю.,Кірюхіна О.О.)
Підручник «Фізика 7 клас» (автор
«Хімія»
Модельна навчальна програма «Біологія .7-9класи»
Підручник «Хімія. 7 клас» (автор Олексій Григорович)
Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь
«Здоров'я, безпека та добробут»
Модельна навчальна програма
«Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл.» Василенко та ін.
Підручник
"Здоров'я, безпека та добробут" (5, 6 клас інтегрований курс),
автори: Василенко С.В; Коваль Я.Ю, Колотій Л.Г.
Модельна навчальна програма
«Здоров'я, безпека та добробут 7-9 кл.»
Підручник
"Здоров'я, безпека та добробут" (7 клас інтегрований курс),
Громадянська та історична освітня галузь
Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас
Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та
громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт.
Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І. О.,
Щупак І. Я.).
«Вступ до історії України та громадянської освіти» підручник
для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Бурлака О.
В.,
Піскарьова І. О., Посунько А. Л.)
«Історія України. Всесвітня історія.» 6 клас
Модульна навчальа програма
Підручник
«Історія України»
Модульна навчальна програма «Історія України 7-9 класи»
Підручник «Історія України» для 7 класу (автори Хлібовська
Г.М., Крижановська М. Є., Наумчук О. В.
«Всесвітня історія»
Модульна навчальна програма «Всесвітня історія 7-9 класи»
Підрусник «Всесвітня історія» для 7 класу (автори
Інформатична освітня галузь
1.«Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної
середньої освіти
(авт. Морзе Н. В.,
Барна О. В.)
Технологічна освітня галузь
Модельна навчальна програма
"Технології.5-6класи"длязакладів Автори: Ходзицька
І.Ю.,ГоробецьО.В.,МедвідьО.Ю.
Підручник
Мистецька освітня галузь
1.«Мистецтво» 5-6 класи,
підручник інтегрованого курсу для 5 класу ЗЗСО (авт. Кондратова Л.Г.,
Федун.С.І.,Чорний О.В.)
6.
Форми організації освітнього процесу
Освітній процес
організовується у Великоговилівській гімназії в безпечному освітньому
середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного,
психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Основними формами організованої освітньої діяльності 5-7- класників є
щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття,
індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної
спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими
будується освітній процес, відображаються у плануванні.
Зберігаючи наступність із початковою школою
забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний,
інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого
самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави,рідного
краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей,
збереження здоров’я.
-
Основними формами
організації освітнього процесу є різні типи уроку:
-
формування компетентностей;
-
розвитку компетентностей;
-
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
-
корекції основних компетентностей;
-
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути
екскурсії, віртуальні подорожі,
уроки-семінари,конференції,форуми,спектаклі,брифінги,квести,інтерактивні уроки
(урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані
уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку
компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття.
Форми організації освітнього процесу можуть
уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання
державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального
року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних
результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. В 5-7 класах
освітній процес може організовуватись дистанційно (навчання з використанням
дистанційних технологій), відповідно Положення про дистанційне навчання.
Здійснення взаємодії вчителів та учнів за необхідності буде проводитись у
форматі відеозв’язку Googl Meet.
7.Опис інструментів оцінювання навчальних досягнень учнів
Згідно Закону України «Про повну
загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене,
об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів
його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти.
Оцінюванню підлягають результати навчання навчальних предметів,
інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання результатів навчання здійснюється за рішенням
педагогічної ради закладу
освіти.
Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання учнів 5-6
класів і 7 класу застосовуються
Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно
Державного стандарту базової середньої освіти (затверджені наказом МОН від
02.08.2024 р., № 1093, зокрема ЗАГАЛЬНІ критерії оцінювання (Додаток 1), для
кожної галузі – Критерії оцінювання за освітніми галузями результатів навчання
здобувачів освіти відповідно Державного стандарту базової середньої освіти
(затверджені наказом МОН від 02.08.2024 р., № 1093 (Додаток 2). Результати
відображатимуться в Свідоцтві досягнень (Додаток 3).
Основними видами оцінювання результатів
навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна
підсумкова атестація.
Формувальне оцінювання спрямоване
на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних
(освітніх) потреб 2 і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності
навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
Державна підсумкова
атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які
завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту.
Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної
підсумкової атестації Міністерство освіти І науки України визначає в
установленому законодавством порядку.
Оцінювання результатів навчання
учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання,
визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання
дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього
процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в
оціночних судженнях.
Оцінювання здійснюється за
визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до
обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і
фактичними результатами навчання, яких досягай учні.
Загальні критерії оцінювання (додаток 1) визначають загальні
підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв
оцінюваиия за освітніми галузями (додаток 2).
Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий,
середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до
попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати
оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.
Оцінювання може здійснюватися як
у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове).
Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
рекомендуємо:
визначати форми поточного і
підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
формулювати об’єктивні та
зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних
цілей є обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним
стандартом / відповідними модельними навчальними програмами;
ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде
встановлюватися рівень досягнення ними результатів навчання на кінець
навчального семестру та року, та ознайомлення із засобами оцінювання, якими
буде встановлено результати навчання;
надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за
певний період, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним;
важливо не протиставляти учнів / учениць одне одному; доцільно акцентувати
увагу лише на позитивній динаміці досягнень; труднощі в навчанні варто
обговорювати з учнями / ученицями індивідуально; зворотний зв’язок можна
надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети
й виду навчальної діяльності, інших умов;
створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну
навчальну діяльність (рефлексія); під час навчальної діяльності доцільно
спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення
своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям; важливим є
створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням
критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне
визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;
коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та
навчальних потреб учнів.
Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних
методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета /
інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями
учнів із застосуванням різних способів і засобів:
усного опитування (індивідуальне, групове тощо);
спостереження; аналіз портфоліо;
письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з
використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові
роботи);
практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних
об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект;
робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей,
зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);
завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів
виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо);
самооцінювання, взаємооцінювання;
комплексного, що поєднує різні способи й
засоби оцінювання.
Оцінювання здійснюється із
застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на
розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях,
уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.
Частотність та процедури проведення
оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню,
визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей
змісту навчального предмета / Інтегрованого курсу та з урахуванням етапу
опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату
навчання.
До оцінювання наскрізних умінь може
долучатися шкільний психолог.
Оцінювання результатів навчання учнів
потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної
середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої
програми закладу освіти та автономії вчителя.
Під час навчання в дистанційному та
змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно
або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних
(цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку. Під час оцінювання
результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти
принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань,
завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на
джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).
У разі порушення учнями принципів
академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із
залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під
час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити
рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню
/ учениці повторне проходження оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією,
доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють).
Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час
індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях
зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо),
фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.
Формувальне оцінювання -
інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати
потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання.
Формувальне оцінювання результатів
навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну,
мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.
Формувальне оцінювання (оцінювання в
процесі навчання) є важливим складником освітнього процесу, оскільки воно
відображає ж процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного
очікуваного результату, так і результат його навчальної діяльності на певному
етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати
учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес
протягом навчального року.
Формувальне оцінювання передбачає
використання різноманітних методів збору інформації і повинне відповідати цілям
і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета /
інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання,
оцінювання вчителем / учителькою із використанням окремих інструментів (карток,
шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної
діяльності учня І учениці тощо).
Окремі завдання для формувального
оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей
за когнітивними рівнями діяльності (завдання початкового рівня передбачають
уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання;
завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту
навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати,
порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого
— уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність),
рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та
навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до
високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить
нові показники результатів навчання.
Завдання для оцінювання добираються
так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями
обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні
результати відповідної освітньої галузі.
За потреби, для отримання інформації
щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в
окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється
тематичне оцінювання,. Результати тематичного оцінювання можуть бути
використані для коригування освітнього процесу.
Метою підсумкового оцінювання є
співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувані освіти, з
обов'язковими / очікуваними б результатами навчання, визначеними Державним
стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.
Підсумкове оцінювання здійснюють
періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель /
учителька може встановлювати самостійно.
Підсумкові роботи можуть забезпечувати
охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному
стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати
об’єктивність оцінювання.
Підсумкове оцінювання за семестр
здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями
оцінювання за освітніми галузями (додаток 2), з урахуванням різних форм і видів
навчальної діяльності.
Для формування висновків щодо рівня
досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька
може запропонувати учнівству: 1) виконати комплексну підсумкову роботу,
завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами
результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; виконати окремі підсумкові роботи для кожної
групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.
Відомості, отримані під час
підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для
вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що
постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові
оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів
виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета /
інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.
Оцінка за семестр може бути
скоригованою.
Підсумкове оцінювання за рік не
здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та
II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є
середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки
потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.
Річне оцінювання також може бути скоригованим. Результати семестрового та
річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень Результати ДПА — у класному журналі та
додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.
Річне оцінювання здійснюють на підставі семестрового за системою
оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання
відображають у свідоцтві досягнень,
яке видають учневі чи учениці щороку. Відповідно рішення педагогічної ради
_____________________________ від____________№_, в першій чверті
(вересень-жовтень 2024-2025 н.р.) триватиме адаптаційний період, впродовж якого
не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. Результати навчальних
досягнень учня/учениці 5 класу з переліку предметів, визначених освітньою
програмою______________________відображатимуться в Свідоцтві досягнень (Додаток
1 до Типової освітньої програми) )
Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів
навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, підсумкове та
проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснюватиметься за рівневою шкалою, а його результати позначати
словами або відповідними літерами:«початковий
(П)», «середній» (С), «достатній»(Д), «високий (В)», та супроводжувати
вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці.
Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно
до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою
закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів
досягнень учнів упродовж навчального року. У класному журналі і в Свідоцтві
досягнень перед виставленням підсумкової оцінки у відповідних графах
результатів навчання зазначати першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає
назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з
предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий).
8.Опис та інструменти системи внутрішнього
забезпечення якості освіти
Система
внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
-
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
-
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
-
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
-
якість проведення навчальних занять;
-
моніторинг досягнення учнями результатів
-
навчання (компетентностей).
Завдання
системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
-
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
-
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань,
умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
-
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного
середовища закладу освіти;
-
створення необхідних умов для підвищення
фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
РОЗДІЛ
ІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ СТУПЕНЯ
1.Пояснювальна
записка
Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення
випускниками базової школи очікуваних результатів: знань, умінь, навичок,
компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними,
громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного
віку, індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров'я, продовження навчання в профільній школі.
Завдання:
Засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту
загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.
Якісне засвоєння іноземної мови – англійської.
Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію
пізнавальної
діяльності, розвиток загальних і індивідуальних
здібностей.
Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності,
самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в
рамках
предметів навчального плану.
Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої
особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль
школи, сім'ї та громадськості.
Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я
та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи
по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення
комфортного та безпечного освітнього середовища.
МЕРЕЖА
КЛАСІВ ІІ СТУПЕНЯ:
Клас |
|
8 |
9 |
К-ть учнів |
|
|
|
Освітня програма, спрямована
на:
-
формування в учнів сучасної наукової
картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів
національної самосвідомості;
-
формування людини та громадянина, яка
прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в
систему світової та національної культури;
-
формування загальної культури
особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
-
виховання громадянськості, поваги до прав
і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в
умовах багатонаціональної держави;
-
створення основи для усвідомленого
відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Важливим показником
життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно
орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне
світобачення. Тому освітня діяльність у 8-9 класах спрямовується на
сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна
злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість,
допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.
Освітня програма для ІІ
ступеня (8-9 кл.) класу розроблена на основі Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від
20.04.2018 №405.
Освітня програма ІІ
ступеня__________________передбачає досягнення учнями результатів навчання
(компетентностей), визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої
освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011
№1392 (у 5-11 класах).
Освітня програма для ІІ ступеня
схвалена педагогічною радою школи (протокол від №) та
затверджена директором (наказ від
№ ).
Освітня програма визначає:
-
загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі
взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, спеціальних курсів, курсів за
вибором, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
-
очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках навчальних
програм, (Пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено
Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному вебсайті
Міністерства освіти і науки України);
-
перелік освітніх галузей;
-
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
-
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
-
роботу закладу в умовах карантину, надзвичайної ситуації чи надзвичайного
стану;
-
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
2.Вимоги до осіб, які
можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти
Учні 8 класу
продовжуватимуть здобуття Базової середньої освіти здобувається після
закінчення 7 класу. Навчання за освітньою програмою базової середньої
освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до
закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня
повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у
Державному стандарті, що підтверджено відповідним документом.
У разі відсутності результатів річного оцінювання за 7 клас з будь-яких
предметів учні повинні пройти відповідне оцінювання до початку 2024-2025
навчального року.
Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється
комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік
проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.
Протокол
оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2
до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти,
затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12січня 2016 року №8
(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року №
955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України03 лютого 2016 р. за №
184/28314.
Особи з
особливими освітніми потребами можуть продовжувати здобуття базової середньої
освіти за інших умов.
3.Загальний обсяг навчального
навантаження та орієнтовна тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей,
предметів, дисциплін
Клас |
|
|
8 клас |
9 клас |
Год/нав.рік |
|
|
1207,5 |
1260 |
Всього |
|
Детальний розподіл навчального
навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1). Навчальний
план 8-9 класів зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним
тижнем.
Навчальний план __________________
розроблено відповідно Таблиці 1 (Навчальний
план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою)до
Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405.
Навчальний план дає навчання дає
цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює
погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає
гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи
(8-9 класи) передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану
Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову,
сформовану на державному рівні, та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану ______________________визначається відповідно рішення педагогічної ради
_________________від_____________протокол №_. Враховано особливості організації
освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, рівень
навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.
Варіативна складова навчального
плану________________-використовується на: запровадження факультативів, курсів
за вибором світоглядного спрямування («Сталий розвиток», «Фінансова
грамотність»), що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання
їх досягнень, розвитку наскрізних умінь.
Клас |
8 клас |
9 клас |
Назва факультативного курсу, курсу за
вибором |
Сталий розвиток |
Фінансова грамотність |
Вивчення предметів, які мають неповну кількість годин на тиждень (0,5,1,5)
буде проводитись протягом одного семестру.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому
формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється
не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а
інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових
навчальних планів.
Змістове наповнення предметів «Фізична культура», «Технології»
сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей
учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового
забезпечення. Зміст варіативних модулів затверджено педагогічної
радою_______________________ від
протокол №.
4.Очікувані результати
навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей,
окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати
вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.
.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
-
Мови і літератури
-
Суспільствознавство
-
Мистецтво
-
Математика
-
Природознавство
-
Технології
Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення
предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Результати навчання зроблять внесок у формування
ключових компетентностей учнів.
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності)
мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати,
робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій
формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і
перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною
мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих
предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати,
доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних
запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей,
доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених
чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів;
читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем
розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до
поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби
спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з
іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних
потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно
використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних
предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною
мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до
різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для
самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби,
адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією;
встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності
(природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема
практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі
реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати;
прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати
математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя
в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного
потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково
таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і
технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі;
будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися
технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як
універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі
наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють
функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати
алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі;
використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її
достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання;
усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного
розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм
за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й
застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети;
організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну
освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати
результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного
судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових
знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися
впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми,
аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати
критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою
вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію,
дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів
розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі;
переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання
та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні
задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших,
оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та
відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих
ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в
командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет;
орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв,
робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших
незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну
справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного
переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби
із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати
свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та
культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і
взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів
своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація,
повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення
впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в
різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні
події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні,
екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації
результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та
екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх
ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд
порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка
та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання
соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють
усвідомленню цінності здорового способу життя |
|
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися,
ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб
життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу
засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних
ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і
фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати
знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні
лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей,
окремих предметів та предметних циклів; вони враховані при формуванні шкільного
середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які
допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають
здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями
реалізується насамперед через:
-
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища
навчання;
-
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються
надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при
навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого
предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний
із конкретною наскрізною темою;
-
предмети за вибором;
-
роботу в проектах;
-
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий
розвиток |
Формування в учнів соціальної
активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати
участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства,
усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії
реалізується через завдання з реальними даними про використання природних
ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку
бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного
мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку
навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню
відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми
функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через
колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо),
яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до
співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має
викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути
націленим на виховання порядності, старанності, систематичності,
послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти
важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від
рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є
становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести
здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з
реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані
з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто
звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.
Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів
вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало
радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова
грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток
лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному
середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів
фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення,
страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з
розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та
реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування
економного ставлення до природних ресурсів. |
5. Перелік
навчальних програм
ІІ ступінь
№ п/п |
Назва навчальних програм |
1 |
УКРАЇНСЬКА МОВА 5 –9 КЛАСИ. Програма
затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів
України від 23. 11.
2011 р. № 1392), ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.). |
2 |
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 – 9 КЛАСИ. Оновлена програма з української
літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена
на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році. Програма
базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
23.11.2011 р. № 1392, ідеях Концепції «Нова українська школа». |
|
Біологія 6-9 класи – Програма з біології для 6-9
класівзагальноосвітніхнавчальнихзакладів (оновлена), затверджена наказом
Міністерстваосвіти і науки Українивід 07.06.2017 № 804. |
|
«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ
ІСТОРІЯ 6 – 9 КЛАСИ: Навчальна програма для закладів загальної середньої
освіти Затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки
України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року №
698) |
|
ГЕОГРАФІЯ 6
– 9 класи Навчальна програма для закладів загальної
середньої Затверджено та надано гриф
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства
освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698) |
|
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 6 – 9 класи Навчальна програма для закладів
загальної середньої; Затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством
освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03
серпня 2022 року № 698) |
|
ІНФОРМАТИКА
5-7 КЛАСИ Програмазатверджена
Наказом Міністерстваосвіти і науки Українивід 07.06.2017 № 804 Програма «Інформатика» для 8-9 класи Програмазатверджена
Наказом Міністерстваосвіти і науки Українивід 2015року. |
|
МАТЕМАТИКА
5-9 КЛАСИ Програмазатверджена
Наказом Міністерстваосвіти і науки Українивід 07.06.2017 № 804 |
|
МИСТЕЦТВО. 5-9 КЛАСИ (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена),затвердженою
наказом МОН Українивід 07.06.2017 № 804 “Про оновленінавчальніпрограми для
учнів 5-9 класівзагальноосвітніхнавчальнихзакладів”, яка реалізується за
рахунок годин, визначенихтиповиминавчальними планами загальноосвітніхнавчальнихзакладів
ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зізмінами, внесеними наказами МОН
від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015
№855). |
11. |
ОСНОВИ ЗДОРОВ’Я 6 – 9
класи Навчальна програма для закладів загальної середньої Затверджено та надано гриф «Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки
України від 03 серпня 2022 року № 698) |
12. |
ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА 9 клас Навчальна програма для закладів загальної
середньої освіти
Затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки
України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року №
698) |
13. |
Природознавство 5 клас Програмазатверджена Наказом
Міністерстваосвіти і науки Українивід 07.06.2017 № 804 |
14. |
ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ 5 – 9 КЛАСИ –
«Навчальна програма з трудовогонавчання для загальноосвітніхнавчальнихзакладів.
5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом
Міністерстваосвіти і науки Українивід 07.06.2017 № 804; |
15. |
ФІЗИКА 7-9 КЛАСИ–Програма
для загальноосвітніхнавчальнихзакладів «Фізика. 7-9 класи» (програмазатверджена наказом Міністерстваосвіти і науки Українивід 07.06.2017 № 804 |
16. |
ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА 6 – 9 класи
Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти Затверджено та надано
гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства
освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698) |
17. |
ХІМІЯ 7 - 9 КЛАСИ –
Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. Хімія. 7-9 класи,
затверджена наказом МОН Українивід 07.06.2017 № 804 |
18. |
ІНОЗЕМНІ МОВИ Навчальні програми з іноземних мов1 для
загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим
вивченням іноземних мов 5 – 9 класи.
Програми затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2017 № 804 |
Варіативний складник: Курс
за вибором у 7-9 класах «Основи християнської етики»
Навчальна програма курсу за вибором
«Основи християнської етики. 1-11 класи» для закладів загальної середньої
освіти (автори: Сохань Г.С., Гусаков І.М., Гусак М.Є., Пономарьова М.С., Кушнір
І.М.) «Схвалено для використання в освітньому процесі» (Протокол №6 засідання
експертної комісії з громадянської освіти, правознавства, етики та курсів
морального спрямування від 21.07.2022) створеною авторським колективом під
науковим керівництвом доктора наук,
професора, директора Інституту проблем виховання НАПН України, академіка Беха
І.Д. і схваленою для використання у загальноосвітніх навчальних закладах
Комісією з християнської етики Науково-методичної ради з питань освіти і науки
України (протокол № 1 від 20.05.2019 р.)
6.Форми організації
освітнього процесу
Основними формами організації
освітнього процесу є різні типи уроку:
-
формування компетентностей;
-
розвитку компетентностей;
-
перевірки та/або оцінювання досягнення
компетентностей;
-
корекції основних компетентностей;
-
комбінований
урок.
Формами організації освітнього процесу
можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції,
форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група,
уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку
компетентностей крім уроку
проводяться навчально-практичні заняття. Експериментальні завдання, передбачені
змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання
експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів)
повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем
розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова екскурсія
припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження
процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття.
Актуальними є заняття в малих групах, парах.
Учні можуть
самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови
самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують
виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу
можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови
виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом
навчального року.
Вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,
забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених
у навчальних програмах окремих предметів.
Робота закладу в умовах карантину, надзвичайної ситуації чи надзвичайного
стану
На випадок карантину, надзвичайної ситуації, воєнного стану
чи надзвичайного стану для виконання навчального плану, навчальних програм з
предметів можуть застосовуватися такі форми організації освітнього процесу:
дистанційне навчання (використання технологій дистанційного навчання для
забезпечення навчання в різних формах), змішане навчання, відпрацювання і, як
виняток, ущільнення.
Освітній процес може організовуватись з використанням дистанційних
технологій, відповідно Положення про дистанційне навчання. Здійснення взаємодії
вчителів та учнів буде відбуватись у форматі відеозв’язку GooglMeet.
7.Опис інструментів
оцінювання
Оцінювання навчальних
досягнень учнів основної школи (8-9 класи) здійснюється за 12-бальною шкалою
(відповідно до наказу МОН Українивід 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
Відповідно до ступеня
оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні
навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. В 8-9
класах впроваджується формувальне оцінювання.
Оцінювання здійснюється у
процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за
результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне,
групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота,
тематична контрольна робота, тестування, та ін.).
У
рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу
оцінювання залежно від дидактичної
мети.
8.Опис та інструменти системи
внутрішнього забезпечення якості освіти.
1. Кадрове забезпечення освітнього процесу
8-9-их класів:
– у
викладанні 17 предметів інваріантної складовоїнавчального плану задіяно 14
педагогічних працівника, серед яких 9 мають кваліфікаційну категорію
«спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії», 2 педагогічне звання
«учитель-методист» 1 – вчитель- «старший учитель» 3 – вчителі першої
кваліфікаційної категорії; 3 – вчитель другої кваліфікаційної категорії, 1 –
спеціаліст;
– Освітній
процесс супроводжує медичний працівник школи – 1 ставка
2.
Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності:
-
Забезпечення підручниками – за рахунок
бюджету;
-
Використання методичних посібників, що мають
Гриф Міністерства освіти і науки України та рекомендовані для застосування у
загальноосвітніх навчальних закладах; інтернет-ресурсів, електронних уроків;
застосування сучасних освітніх технологій: кейс-уроки, онлайн-опитування та
консультації і т.д.
3.
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:
- Організація
робочих місць здобувачів освіти, що відповідають сучасним вимогам
санітарно-гігієнічних норм та безпечного перебування здобувачів освіти узакладі
загальної середньої освіти;
- кабінетна
система організації навчального процесу;
- використання
засобів ІКТ (інтерактивні комплекси, комп’ютерний клас, доступ до мережіInternet);
- постійна
робота над комплектуванням кабінетів фізики, хімії, біології відповіднодо
Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального
призначення природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних
закладів;
- функціонування
та оснащення спортивного залу для проведення уроків фізичної культури та
організації позаурочної спортивно-масової роботи з учасниками освітнього
процесу.
4. Якість проведення навчальних
занять забезпечують висококваліфіковані педагогічніпрацівники, достатня
матеріально-технічна база для організації сучасного освітнього процесу та
система контролю якості освітнього процесу у школі (система навчання та курсової
перепідготовки педагогічних працівників;
-
контроль якості проведення уроків та рівня
начальних досягнень здобувачів освіти, ефективність використання навчального
обладнання, застосування сучасних методів навчання, ефективність участі
вчителів та вихованців у шкільних та позашкільних конкурсах, олімпіадах, заходах;
-
прозорість та доступність освітнього процесу).
5.Моніторинг
досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) забезпечується
проведенням контрольних зрізів знань, тестуванням, організація олімпіад та
конкурсів з пропонування мвирішення завдань, що потребують застосування
різноманітних знань, компетентностей та мають практичнее значення.
Завдання системи внутрішнього
забезпечення якості освіти:
-
оновлення методичної бази освітньої
діяльності;
-
контроль за виконанням навчальних планів та
освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій
щодо їх покращення;
-
моніторинг та оптимізація
соціально-психологічного середовища закладу освіти;
-
створення необхідних умов для підвищення
фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня
програма 8-9-х класів передбачає досягнення учнями результатів навчання
(компетентностей), визначених Державним стандартом.
Додаток 1
Таблиця
до Типової освітньої програми
за ред.. О. Я. Савченко
наказу МОН України від 12.08 2022 №743-22
Навчальний план для 1 та 2 класів
Великоговилівської гімназії Хоростківської міської ради
на 2024-2025 навчальний рік
Назва освітньої
галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин |
|
|
1 клас |
2 клас |
|
Інваріантний
складник |
|
||
Мовно-літературна |
Навчання грамоти |
7/245 |
|
Українська мова, читання |
|
7/245 |
|
Іншомовна |
Англійська мова |
2/70 |
3/105 |
Математична |
Математика |
4/140 |
4/140 |
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична,
соціальна, здоров'язбережувальна галузі) |
Я досліджую світ |
3/105 |
3/105 |
Технологічна |
Дизайн і технології |
1/35 |
1/35 |
Інформатична |
Інформатика |
|
1/35 |
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1/35 |
1/35 |
Образотворче мистецтво |
1/35 |
1/35 |
|
Фізкультурна |
Фізична культура |
3/105 |
3/105 |
Усього |
|
22/770 |
24/840 |
Варіативний
складник |
|
||
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,
курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
|
|
|
Основи християнської етики |
1/35 |
1/35 |
|
Загальнорічна
кількість навчальних годин |
|
23/805 |
25/875 |
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження
учня |
|
20/700 |
22/770 |
Сумарна кількість
навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
|
23/805 |
25/875 |
Додаток 2
Таблиця
до Типової освітньої програми
за ред.. О. Я. Савченко
наказу МОН
України від 12.08 2022 № 743-22
Навчальний план для 3 та 4 класів
Великоговилівської гімназії Хоростківської міської ради
на 2024-20245 навчальний рік
Назва освітньої
галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин |
|
3 клас |
4 клас |
||
Інваріантний
складник |
|
||
Мовно-літературна |
Українська мова, читання |
7/245 |
7/245 |
Іншомовна |
Англійська мова |
3/105 |
3/105 |
Математична |
Математика |
5/175 |
5/175 |
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична,
соціальна, здоров'язбережувальна галузі) |
Я досліджую світ |
3/105 |
3/105 |
Технологічна |
Дизайн і технології |
1/35 |
1/35 |
Інформатична |
Інформатика |
1/35 |
1/35 |
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1/35 |
1/35 |
Образотворче мистецтво |
1/35 |
1/35 |
|
Фізкультурна |
Фізична культура |
3/105 |
3/105 |
Усього |
|
25/875 |
25/875 |
Варіативний
складник |
|
||
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,
курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
Основи християнської етики |
1/35 |
1/35 |
Загальнорічна
кількість навчальних годин |
|
26/910 |
26/910 |
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження
учня |
|
23/805 |
23/805 |
Сумарна кількість
навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
|
26/910 |
26/910 |
Навчальний план для 5-7
класів
Великоговилівської
гімназії Хоростківської міської ради
на
2024-2025 навчальний рік
Відповідно Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої
освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 № 235, та
наказу МОН України № 1120 від 09 серпня 2024 року «Про внесення змін до
типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти»
Освітні
галузі |
Предмети |
Кількість годин на
тиждень |
|||
5 клас |
6 клас |
7
клас |
|||
Інваріантний складник |
|||||
Мовно-літературна |
Українська
мова |
4 |
4 |
3 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
||
Зарубіжна
література |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
||
Іноземна
мова (англійська) |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
||
Математична |
Математика |
5 |
5 |
|
|
Алгебра |
|
|
2,5 |
||
Геометрія |
|
|
2 |
||
Природнича |
Інтегрований
курс «Пізнаємо
природу» |
2 |
2 |
|
|
Географія |
|
2 |
2 |
||
Біологія |
|
|
2,5 |
||
Фізика |
|
|
2 |
||
Хімія |
|
|
1 |
||
Соціальна
і здоров’язбережувальна |
Інтегрований
курс «Здоров’я, безпека
та добробут» |
1 |
1 |
1 |
|
Громадянська
та історична |
Вступ
до історії України та
громадянської освіти |
1,5 |
|
|
|
Історія
України Всесвітня
історія |
|
2,5 |
|
||
Історія
України |
|
|
1 |
||
Всесвітня
історія |
|
|
1 |
||
Громадянська
освіта |
|
|
0,5 |
||
Інформатична |
Інформатика |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
Технологічна |
Технології |
1 |
1 |
1 |
|
Мистецька |
Музичне
мистецтво |
1 |
1 |
1 |
|
Образотворче
мистецтво |
1 |
1 |
1 |
||
Фізична
культура |
Фізична
культура |
3 |
3 |
3 |
|
Разом (без урахування фізичної
культури)+фізична культура |
25+3 |
28+3 |
30,5+3 |
||
Варіативний
складник |
|
||||
Додаткові години для вивчення предметів, курсів за вибором, індивідуальних консультацій та групових занять |
Основи християнської етики |
1 |
1 |
1 |
|
Гранично
допустиме навчальне навантаження (без урахування фізичної культури) |
28 |
31 |
32 |
||
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
29 |
32 |
|||
Таблиця 1
до Типової освітньої програми
наказу МОН України
від 20.04.2018р. №405
Навчальний план для 8-9 класів
Великоговилівської гімназії
Хоростківської міської ради
на 2024/2025 навчальний рік
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
|
|
Кількість годин на
тиждень |
|||
8кл. |
9кл. |
||
Мови і літератури |
Українська мова |
2 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
|
Англійська мова |
3 |
3 |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
|
Суспільствознавство |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
|
|
Основи правознавства |
- |
1 |
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
- |
- |
Образотворче мистецтво |
- |
- |
|
|
Мистецтво |
1 |
1 |
Математика |
Математика |
- |
- |
Алгебра |
2 |
2 |
|
Геометрія |
2 |
2 |
|
Природознавство |
Природознавство |
- |
- |
Біологія |
2 |
2 |
|
Географія |
2 |
1,5 |
|
Фізика |
2 |
3 |
|
Хімія |
2 |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
Інформатика |
2 |
2 |
|
Здоров'я і фізична культура |
Основи здоров'я |
1 |
1 |
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Разом |
|
28,5+3 |
30+3 |
Варіативна складова |
|||
Курси за вибором |
|
|
|
|
|
|
|
Основи християнської етики |
1 |
1 |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
29,5+3 |
31+3 |
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
32.5 |
34 |
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ
Педагогічною радою Директор Великоговилівської
гімназії
Великоговилівської гімназії Хоростківської міської
ради
Хоростківської міської ради Тернопільської області
Тернопільської області ______________Ганна ДАВИДІВ
Протокол № 1 від 31.08.2023 року 31 серпня 2023 року
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Великоговилівської гімназії
Хоростківської міської ради
Чортківського району
Тернопільської області
на
2023-2024 навчальний рік
СТРУКТУРА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
РОЗДІЛ 1. Загальні положення
РОЗДІЛ 2. Освітня програма для 1-4 класів
2.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою
програмою.
2.2. Загальний обсяг навчального навантаження, його
розподіл між освітніми галузями за роками.
2.3. Навчальні плани.
2.4. Типові навчальні програми.
2.5. Форми організації освітнього процесу.
2.6. Опис інструментарію оцінювання.
РОЗДІЛ 3. Освітня програма для 5-9 класів
3.1. Вимоги до осіб,
які можуть розпочати навчання за освітньою програмою.
3.2. Загальний обсяг
навчального навантаження, його розподіл між освітніми галузями за роками.
3.3. Навчальні плани.
3.4. Модельні
навчальні програми.
3.5. Форми
організації освітнього процесу.
3.6. Опис інструментарію
оцінювання.
РОЗДІЛ 1
Загальні положення
Великоговилівська
гімназія Хоростківської міської ради
Тернопільської області є закладом загальної середньої освіти – юридичною
особою, основним видом діяльності якого є освітня діяльність, що провадиться на
двох рівнях повної загальної середньої освіти, а саме початкова освіта та
базова середня освіта. Форма власності – комунальна.
Метою
закладу освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка
здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування
ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної
життєдіяльності.
Головною
метою Великоговилівської гімназії є:
- створення єдиного
освітнього простору та безпечного освітнього середовища, забезпечення
реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти;
- забезпечення рівного
доступу осіб, у тому числі з особливими освітніми потребами до здобуття якісної
освіти;
- усебічний розвиток,
виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та
цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і
навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
відповідальності, трудової діяльності та громадської активності.
Завданнями закладу є:
- забезпечення реалізації
права громадян на повну загальну середню освіту;
- забезпечення виконання
вимог Державних стандартів початкової та базової середньої освіти, підготовка
здобувачів освіти до подальшої освіти і трудової діяльності;
- виховання громадянина
України;
- виховання шанобливого
ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей українського
народу;
- формування і розвиток
соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією,
почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до
професійного самовизначення;
- виховання поваги до
Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і
громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої
дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
- розвиток особистості
учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
- реалізація права учнів на
вільне формування політичних і світоглядних переконань;
- виховання свідомого
ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної
цінності, формування засад здорового способу життя.
Освітня
програма Великоговилівської гімназії Хоростківської міської ради розроблена на
виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню
освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної
середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного
стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 21.02.2018 № 87, Державного стандарту базової загальної середньої
освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №
898 відповідно програм:
-
Типова освітня
програма для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти під керівництвом
Савченко О.Я., затвердженого наказом МОН від 12.08 2022 №743-22;
-
Типовою освітньою
програмою для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти під керівництвом
Савченко О.Я., затвердженого наказом МОН від 12.08 2022 №743-22 ;
- Типовою освітньою програмою для 5-6
класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України
від 19.02.2021 № 235 (додаток 3);
-
Типовими освітніми
програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;
Програму
побудовано із врахуванням таких принципів:
-
дитиноцентрованості і природовідповідності;
-
узгодження цілей, змісту і очікуваних
результатів навчання;
-
науковості, доступності і практичної
спрямованості змісту;
-
наступності і перспективності навчання;
-
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
-
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
-
можливостей реалізації змісту освіти через
предмети або інтегровані курси;
-
творчого використання вчителем програми залежно
від умов навчання;
-
адаптації до індивідуальних особливостей,
інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Освітня програма визначає:
–
загальний обсяг
навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів,
факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної
послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів;
–
очікувані результати
навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено
Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
–
форми організації
освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості
освіти;
– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією
Типовою освітньою програмою.
Відповідно
до пп. 3 ст. 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2023-2024
навчальний рік розпочинається у День знань, триває не менше 175 навчальних
днів і
закінчується не пізніше 1 липня. Постановою
КМУ від 28.07.2023 р. №782 "Про початок навчального року під час воєнного
стану в Україні" встановлено тривалість навчального року з 1 вересня 2023
до 28 червня 2024 року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – з 1 вересня по 21 грудня 2023
року (75 навчальних днів);
ІІ семестр – з 08
січня по 31 травня 2024 року (100 навчальних днів).
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
осінні – з 23 жовтня по 29 жовтня 2023 року;
зимові – з 22 грудня 2023 року по 07 січня
2024 року;
весняні – з 25
березня по 31 березня 2024 року.
Усі класи працюють за 5-денним
режимом занять.
Навчальні заняття проводяться в одну зміну,
регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором закладу.
Тривалість робочої години
педагогічного працівника регулюється абз. 10 п. 64 «Інструкції про порядок
обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти
України № 102 від 15.04.1993 року (зі змінами), згідно якої ставки заробітної
плати педагогічних працівників, перелічених у підпунктах «а»-«з» цього
пункту, встановлюються виходячи
із затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі
перерви, передбачені між уроками та заняттями, є робочим часом педагогічного
працівника.
Тривалість уроків і перерв встановлюється
відповідно до положення про навчальний заклад. Час на навчальні дисципліни
визначається в академічних годинах: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40
хвилин, у 5-9 класах - 45 хвилин.
Гранично допустиме навчальне
навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Типових освітніх програм
закладів загальної середньої освіти.
Години
фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого
навантаження учнів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».
Відповідно до варіативної складової
робочого навчального плану та з метою розвитку у школярів компетентностей
духовно-морального спрямування, виховання любові до ближнього, бережливого
ставлення до навколишнього світу,
милосердя введено години: курс за вибором
Основи християнської етики у 1-4
класах та 7-9 класах.
Мова навчання
українська.
РОЗДІЛ 2
Освітня програма для 1-4 класів
2.1.Вимоги до осіб, які можуть розпочати
навчання за освітньою програмою
Відповідно до Закону України «Про освіту»
початкова освіта здобувається, як
правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року
виповнилося сім років, мають право
розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року, та діти, яким
на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося 6 років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього
ж навчального року (за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють), якщо їм
виповниться шість років до 1 грудня поточного року).
Особи з особливими освітніми потребами можуть
розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття
ними початкової освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми
корекційно-розвитковим складником. Учням, які за станом здоров’я не
можуть відвідувати заклад, надається право і створюються умови для
індивідуального навчання відповідно до Положення про індивідуальне навчання,
затвердженого Міністерством освіти і науки України.
2.2.
Загальний обсяг навчального навантаження у початковій школі
Загальний обсяг навчального навантаження для
учнів1-4 класів:
-1 класу – 23 години на тиждень (805 годин/навч.рік);
-2 класу – 25 годин на тиждень (875годин/навч. рік);
-3 класу – 26 годин на тиждень (910 годин/навч. рік);
-4 класу – 26 годин на тиждень (910годин/навч. рік).
Відповідно
до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 21.02.2018 № 87, типових освітніх програм години фізичної
культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження
учнів.
|
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
||||
|
На тижд |
На рік |
На тижд |
На рік |
На тижд |
На рік |
На тижд |
На рік |
Мовно-літературна
галузь |
9 |
315 |
10 |
350 |
10 |
350 |
10 |
350 |
Математична освітня
галузь |
4 |
140 |
4 |
140 |
5 |
175 |
5 |
175 |
Технологічна Інформативна |
|
|
1 1 |
35 35 |
1 1 |
35 35 |
1 1 |
35 35 |
Я досліджую світ
(громадянська, |
4 |
140 |
3 |
105 |
3 |
105 |
3 |
105 |
Мистецька |
2 |
70 |
2 |
70 |
2 |
70 |
2 |
70 |
Фізкультурна |
3 |
105 |
3 |
105 |
3 |
105 |
3 |
105 |
Всього інваріант. |
22 |
770 |
24 |
840 |
25 |
875 |
25 |
875 |
Додаткові години |
1 |
|
1 |
35 |
1 |
35 |
1 |
35 |
Всього |
23 |
805 |
25 |
875 |
26 |
910 |
26 |
910 |
Всього 1-4 |
99 годин на тиждень, 3465 год на рік |
2.3. Навчальні
плани для 1-2 та 3-4 класів розроблені на основі Типових навчальних планів,
які наведені у Типових навчальних програмах для 1-4 класів, та містяться у
додатках 1 і 2.
2.4. Типові навчальні програми
Учителі початкових класів реалізують
Державний стандарт початкової освіти через Типові
освітні програми, розроблені під керівництвом Савченко О. Я., затверджені
Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08 2022 №743-22 «Про
затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної
середньої освіти та типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної
середньої освіти», які укладено за такими освітніми галузями:
Освітні галузі в
1-2 класах НУШ:
- мовно-літературна (інтегрований курс «Навчання грамоти» –
1 клас, українська мова (мова і
читання) – 2 клас, англійська мова);
-
математична (математика);
- громадянська та історична, природнича, соціальна та
здоров’язбережувальна («Я досліджую
світ»);
-
мистецька (музичне мистецтво і
образотворче мистецтво);
-
технологічна (дизайн і технології);
-
інформатична ( інформатика 2 клас);
- фізкультурна (фізична культура).
Освітні галузі в 3-4 класах НУШ:
- мовно-літературна (українська мова і читання, іноземна мова);
-
математична (математика);
- природнича, громадянська й історична, соціальна і
здоровʼязбережувальна («Я досліджую світ»);
-
технологічна (дизайн і технології),
-інформатична
(інформатика);
-
мистецька (музичне мистецтво, образотворче мистецтво);
- фізкультурна (фізкультура).
Варіативна складова навчального плану
визначається закладом самостійно, враховуючи особливості організації освітнього
процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень
навчально-методичного та кадрового забезпечення і відображається в навчальних
планах.
Варіативна складова навчальних планів Великоговилівської гімназії для 1-4 класів використовується
на вивчення курсу за вибором «Основи християнської етики». З метою виховання
учнів на засадах християнської моралі та формування духовності, любові та
поваги до батьків, ближнього, загальнолюдських цінностей у 1- 4 класах
вивчатиметься курс за вибором «Основи християнської етики» Навчальна програма
курсу за вибором «Основи християнської етики. 1-11 класи» для закладів
загальної середньої освіти (автори: Сохань Г.С., Гусаков І.М., Гусак М.Є.,
Пономарьова М.С., Кушнір І.М.) «Схвалено для використання в освітньому процесі»
(Протокол №6 засідання експертної комісії з громадянської освіти,
правознавства, етики та курсів морального спрямування від 21.07.2022)
2.5. Рекомендовані
форми організації освітнього процесу
Освітній процес
організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з
урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального
розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
Створення ситуації успіху, сприятливих
умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в
основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною
формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або
оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари,
лекції конференції, спектаклі, інтерактивні уроки (уроки-«суди»,
урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані
уроки, проблемний урок, відео-уроки, ділові ігри тощо. Очікувані
результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо
використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі,
інформаційні, мистецькі проекти, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи,
дитяче волонтерство тощо.
У школі впроваджуються інформаційно-комунікативні технології. Вчителі не тільки самі
активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й
забезпечують їх активне використання учнями.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи
досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. У рамках академічної свободи форми
організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу та
відображаються в освітній програмі закладу.
Форми
організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті
окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту протягом навчального року.
Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового,
навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо),
а також форм здобуття освіти.
Основною формою здобуття
освіти є очна форма навчання. Проте з урахуванням безпекової ситуації заклад
може запровадити навчання у
дистанційному або змішаному режимі.
2.6. Опис
інструментарію оцінювання
Оцінювання результатів навчання учнів
1-4-х класів здійснюється відповідно наказу МОН України від 13.07.2021 № 813
«Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання
учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти».
Контроль і оцінювання навчальних
досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає
систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання.
За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів
формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів
поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів
здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає
статистичному обліку з боку адміністративних органів. Основними
функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна,
розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна,
виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та
діагностувальна функції оцінювання.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2
класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Навчальні досягнення
здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і
завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті:
- відстежувати навчальний поступ
учнів;
- вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;
-
діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
- вчасно
виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
-
аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової
освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів
навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; запобігати побоюванням
дитини помилитися; плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове
оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень учня/ученицю конкретними
очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової
освіти у 4 класі проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише
з метою моніторингу якості освітньої діяльності в кінці навчального року. З
метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, коригування та
прогнозування їх розвитку можуть проводитися моніторингові дослідження
навчальних досягнень учнів на національному, обласному, районному та шкільному
рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає
можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати
необхідні педагогічні рішення.
Критерії оцінювання результатів навчання 1-4-х класів
закладу є у доступі для всіх
зацікавлених осіб на сайті закладу.
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених
у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має
реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання
повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння
вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий
спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу
засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних
ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і
фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності
застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
№ з/п |
Ключові
компетентності |
Компоненти |
1 |
Вільне
володіння державною мовою |
Уміння: усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати
факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови
для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати
українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях |
2 |
Здатність
спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Уміння: активне
використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті,
освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості
висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях,
оволодіння навичками міжкультурного спілкування. |
3 |
Математична
компетентність |
Уміння: виявлення
простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів
та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини. |
4 |
Компетентності
у галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння: формування
допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі
спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на
основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом
спостереження та дослідження. |
5 |
Інноваційність
|
Уміння: відкритість
до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада
тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного
підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити
професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у
справах громади. |
6 |
Екологічна
компетентність |
Уміння: усвідомлення
основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства. |
7 |
Інформаційно-комунікаційна
компетентність, |
Уміння: опанування
основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного
та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у
навчанні та інших життєвих ситуаціях. |
8 |
Навчання
впродовж життя |
Уміння: опанування
уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію
власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою
застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних
навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в
групі; |
9 |
Громадянські та соціальні компетентності |
Уміння: пов’язані з
ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та
здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що
передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,
активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в
конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати
культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина
України, дбайливе ставлення до власного 3 здоров’я і збереження здоров’я
інших людей, дотримання здорового способу життя |
10 |
Культурна
компетентність |
Уміння: залучення до
різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види
мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого
вираження особистості. |
11 |
Підприємливість та фінансова грамотність |
Уміння: передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих
ідей, прийняття власних рішень. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість
навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно
доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його
спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із
практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей
сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і
внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних,
операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює
пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної
культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування
наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та
перенесення їх в нові ситуації.
Опис та інструменти системи
внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості
складається з наступних компонентів:
- кадрове
забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі:
в 1-4 класах працюють висококваліфіковані
вчителі, що пройшли курси і отримали сертифікат НУШ. Учителів початкових класів 5, із них 1 має звання «старший учитель»; 2 педагоги мають «вищу
кваліфікаційну категорію», 1 – «другу».
У закладі діє методичне обʼєднання вчителів початкових
класів, робота якого полягає у створенні гуманного соціокультурного середовища
для самовираження, самоактуалізації, самоствердження та самореалізації як
здобувачів освіти, так і кожного вчителя, впровадження
особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів у організації освітнього процесу;
- навчально-методичне забезпечення
освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми,
підручники, які мають гриф МОН. Заклад має 4 кабінети для учнів початкових
класів, які оснащені компʼютерною технікою та доступом до мережі Інтернет. Для групи продовженого
дня створена ігрова кімната;
- матеріально-технічне забезпечення
освітньої діяльності – для учнів початкової школи створюється
цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом
закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики учні можуть
використовувати можливості спеціалізованих кабінетів старшої школи;
- якість проведення навчальних занять –
за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну
відповідальність;
- моніторинг досягнення учнями результатів
навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та
обліковується у свідоцтві досягнень.
За організацію системи внутрішнього
забезпечення якості освіти відповідають заступники директора з навчальної
роботи.
Освітня програма
закладу початкової освіти передбачає
досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним
стандартом.
На основі освітньої програми складено та
затверджено навчальні плани, що конкретизують організацію освітнього процесу
/додаток 1 і 2/.
РОЗДІЛ 3.
Освітня програма для 5-9 класів
Базова освіта – другий рівень повної
загальної середньої освіти, що передбачає виконання учнем вимог до результатів
навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.
Освітня
програма базової середньої освіти окреслює підходи до планування й організації
єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових
результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.
Освітня програма включає:
навчальні плани; перелік модельних навчальних програм; рекомендовані
форми організації освітнього процесу; опис інструментарію оцінювання.
3.1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за
освітньою програмою
Навчання за освітньою програмою
базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування
(переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття
відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів
навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено
відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття
початкової освіти).
У разі відсутності
результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної
підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти
відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для
проведення оцінювання наказом керівника закладу
створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії),
а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.
Особи
з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої
освіти за інших умов.
Продовження
навчання у 5-9-х класах відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і
науки України від 16.04.2018 № 367 «Про затвердження Порядку зарахування,
відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти
для здобуття повної загальної середньої освіти».
3.2. Загальний обсяг навчального
навантаження у базовій школі
На
основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план для 5-6 та 7-9
класів, що конкретизує організацію освітнього процесу. Загальний обсяг
навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої
освіти складає 5810 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1015
годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7-го
класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний
рік, для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік. Гранично допустиме навчальне
навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну
середню освіту» та Санітарного регламенту для закладів загальної середньої
освіти.
Розподіл навчального
навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання.
Рекомендовану,
мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та
роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23
Державного стандарту).
Назваосвітньоїгалузі |
Навчальне
навантаження |
5 клас |
||
Рекомендоване |
Мінімальне |
Максимальне |
||
Мовно-літературна |
Натиждень |
11 |
10 |
13 |
Нарік |
385 |
350 |
455 |
|
Математична |
Натиждень |
5 |
4 |
6 |
Нарік |
175 |
140 |
210 |
|
Природнича |
Натиждень |
2 |
1,5 |
3 |
Нарік |
70 |
52,5 |
105 |
|
Соціальна і здоров’я- Збережувальна |
Натиждень |
1,5 |
1 |
3 |
Нарік |
52,5 |
35 |
105 |
|
Громадянська та історична |
Натиждень |
1 |
1 |
2 |
Нарік |
35 |
35 |
70 |
|
Технологічна |
Натиждень |
2 |
1 |
3 |
Нарік |
70 |
35 |
105 |
|
Інформатична |
Натиждень |
1,5 |
1 |
2 |
Нарік |
52,5 |
35 |
70 |
|
Мистецька |
Натиждень |
2 |
1 |
3 |
Нарік |
70 |
35 |
105 |
|
Фізична культура |
Натиждень |
3 |
3 |
3 |
Нарік |
105 |
105 |
105 |
|
Усього |
Натиждень |
29 |
|
|
Нарік |
1015 |
|
|
|
Додаткові години для вивчення предметів
освітніх галузей,вибіркових освітніх компонентів, проведення Індивідуальних консультацій та групових занять |
Натиждень |
|
|
|
Нарік |
|
|
|
|
Загальнорічнакількість
навчальних годин, що фінансуютьсязбюджету(без
урахування поділу на групи) |
Натиждень |
29 |
|
|
Нарік |
1015 |
|
|
3.3. Навчальні плани
Навчальні плани (додатки 3, 4) містять:
- перелік предметів та інтегрованих курсів для реалізації
кожної освітньої галузі;
- рекомендований розподіл навчального
навантаження за роками навчання між навчальними предметами (інтегрованими
курсами), обов’язковими для вивчення;
- додаткові години для вивчення предметів
освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та
групових занять.
Для учнів 5-6 класів за основу взято
навчальний план для закладів із навчанням
українською мовою: додаток 3 до
наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235.
Заклад освіти визначає перелік навчальних
предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а
також предмети/курси варіативного освітнього компоненту з урахуванням освітніх
потреб учнів, що відображається у навчальному плані освітньої програми закладу.
Сума годин на
вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані не повинна перевищувати загальнорічної
кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на
групи), визначеної базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично
допустимого річного навчального навантаження учнів.
Для учнів 7- 9-х класів за основу взято
навчальний план для закладів з українською мовою навчання Типової освітньої
програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
20.04.2018 № 405. Варіативна складова навчального плану закладу освіти враховує
особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб
учнів, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.
У межах природничої галузі у 5-х класах
вивчається інтегрований курс «Пізнаємо природу». У межах соціальної та
здоров’язбережувальної галузі інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»
та предмет «Духовність та мораль в житті людини та суспільства». Мистецька
галузь поділяється на окремі предмети: «Музичне мистецтво» та «Образотворче
мистецтво».
У межах галузі «Суспільствознавство» у 6 класі
вивчається інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
Математика в 7-9-х класах вивчається окремими
предметами «Алгебра», «Геометрія».
У рамках галузі «Мистецтво» у школі
викладаються в 5-7-х класах окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче
мистецтво», – та єдиний курс «Мистецтво» в 8-9-х класах.
Змістове наповнення предмета «Фізична
культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до вікових особливостей
учнів, їх інтересів, матеріально-технічного забезпечення. Зміст
варіативних модулів затверджено педагогічної радою
Варіативний складник містить курс за вибором у 7-9 класах «Основи християнської етики».
3.4. Модельні навчальні програми для 5-6 класів.
Навчальні програми для 7-9 класів.
Модельна навчальна програма -
документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних
результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та
види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому
процесі в порядку, визначеному законодавством.
Модельні навчальні програми можуть
бути розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або
окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового
предметного навчання (7-9 класи ).
Спираючись на модельні навчальні
програми, заклад розробляє навчальні
програми предметів, інтегрованих курсів,
що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено
Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами.
Формування змісту навчальних предметів,
інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній
послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої
галузі або її окремих складників.
Навчальні програми, що розроблені
на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою
закладу освіти.
ПЕРЕЛІК модельних навчальних
програм, що використовуються закладом:
Мовно - літературна освітня
галузь
Українська мова
1.Модельна навчальна програма Українська мова 5-6 кл.
Заболотний та ін.
«Українська мова»
підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Авраменко О.
М.)
Українська література
1.Модельна навчальна програма Українська література 5-6 кл.
Архипова, Січкар, Шило.
«Українська
література» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт.
Авраменко О. М.)
Зарубіжна література
Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9
класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О.М., Ісаєва
О.О., Клименко Ж.В.,
Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця
В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.)
«Зарубіжна література»
підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Ковбасенко Ю.
І., Ковбасенко Л. В., Дячок С. О.)
Іноземні мови
Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова
С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра
О. М., Кіор Т. М.)
«Англійська мова (5-й рік
навчання)» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (з
аудіосупроводом) (авт. Нерсисян М. А., Піроженко А. О.)
Математична освітня галузь
Модельна навчальна програма «Математика 5-6 кл.»
1. Математика»
підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти
(авт. Істер О. С.)
Природнича освітня галузь
«Пізнаємо природу» 5-6 класи (інтегрований курс)
Модельна навчальна
програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.)
Підручник авторів
Мідак Л.Я, Фоменко Н.В, Гайда В.Я, Подалюк С.М, Кравець В.І
Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь
1.
Модельна навчальна програма «Здоров'я, безпека та добробут 5-6 кл.»
Василенко та ін.
Підручник "Здоров'я, безпека
та добробут" (5-6 клас інтегрований курс), автори: Василенко С.В; Коваль
Я.Ю, Колотій Л.Г.
Етика і курси морального спрямування
Модельна
навчальна програма «Духовність та мораль
у житті людини та суспільства» 5-6 класи для закладів загальної середньої
освіти (Автори: Жуковський В.М, Сіданіч
І.Л, Грищук Д.Г, Губеня І.І, Лахман
Н.М.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від
12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і
науки України від 09.02.2022 № 143)
Громадянська та історична освітня галузь
Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас
Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та
громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (авт.
Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І. О.,
Щупак І. Я.).
«Вступ до історії України та громадянської освіти» підручник
для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Щупак І. Я., Бурлака О.
В., Піскарьова І. О., Посунько А. Л.)
Інформатична освітня галузь
1.«Інформатика» підручник для 5 класу закладів загальної
середньої освіти
(авт. Морзе Н. В.,
Барна О. В.)
Технологічна освітня галузь
Модельна навчальна програма "Технології.5-6класи"длязакладів Автори: Ходзицька
І.Ю.,ГоробецьО.В.,МедвідьО.Ю.
Мистецька освітня галузь
1.«Мистецтво» 5-6 класи, підручник інтегрованого курсу для 5 класу ЗЗСО
(авт. Кондратова Л.Г., Федун.С.І.,Чорний О.В.)
Перелік навчальних програм для 6-9 класів
№ п/п |
Назва
навчальної програми |
1 |
Українська
мова 5
–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською
мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами,
затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804); |
2 |
Українська література 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН
України |
|
Біологія 6-9 класи – Програма з
біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена),
затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. |
|
Всесвітня історія 5 – 9 класів: «Історія України.
Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2017 р. № 804; |
|
Географія 6-9 класів,
навчальна програма, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з
використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з НАПН
України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України
09.08.2017 № 1/9-436). |
|
Зарубіжна література 5 – 9 класах здійснюватиметься за
програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами,
затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804; |
|
Інформатика
5-7 класи Програма
затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 Програма
«Інформатика» для 8-9 класи Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і
науки України від 2015року. |
|
Історія України 5 – 9 класів: «Історія України.
Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2017 р. № 804 |
|
Математика
5-9 класи Програма
затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 |
|
Мистецтво “Мистецтво. 5-9 класи” (авт. Л. Масол та ін.)
(оновлена),затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про
оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних
закладів”, яка реалізується за рахунок годин, визначених типовими навчальними
планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН від
03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.05.2014 № 664,
від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015 №855). Вона вміщує три
блоки:«Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований
курс«Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та
логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. |
11. |
Основи
здоров’я 5
–9 класи Програма
для загальноосвітніх навчальних закладів 2012рік, оновлена
2017 рік працювали: О.
І. Шиян, Т. Г. Боса, О. А. Спірке, О. І. Шаповал |
12. |
Правознавство Навчальна програма з основ правознавства
для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів 2016,Тетяна РЕМЕХ |
13. |
Природознавство
5 клас Програма
затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 |
14. |
Трудове навчання 5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового
навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2017 № 804; |
15. |
Фізика 7-9 класи–
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи»
(програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2017 № 804 |
16. |
Фізична культура. Навчальна програма з фізичної культури для 5–9
класів (затверджена
наказом МОН від 23.10.2017 № 1407) |
17. |
Хімія 7 - 9 класи
– Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи,
затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 |
18. |
Іноземні мови 5-9 класів за Державним стандартом
базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада
2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), яка розроблена на виконання Закону
України «Про освіту» та затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408; |
Варіативний складник: Курс за
вибором у 7-9 класах «Основи християнської етики»
Навчальна програма курсу за вибором
«Основи християнської етики. 1-11 класи» для закладів загальної середньої
освіти (автори: Сохань Г.С., Гусаков І.М., Гусак М.Є., Пономарьова М.С., Кушнір
І.М.) «Схвалено для використання в освітньому процесі» (Протокол №6 засідання
експертної комісії з громадянської освіти, правознавства, етики та курсів
морального спрямування від 21.07.2022) створеною авторським колективом під
науковим керівництвом доктора наук,
професора, директора Інституту проблем виховання НАПН України, академіка Беха
І.Д. і схваленою для використання у загальноосвітніх навчальних закладах
Комісією з християнської етики Науково-методичної ради з питань освіти і науки
України (протокол № 1 від 20.05.2019 р.)
Перелік освітніх галузей
Освітню програму
укладено за такими освітніми галузями:
для 5-6-х класів
- мовно-літературна;
- математична;
- природнича;
- соціальна і здоров’язбережувальна;
- громадянська та історична;
- технологічна;
- інформатична;
- мистецька;
- фізична культура
для 7-9-х класів
- мови і літератури;
- суспільствознавство;
- мистецтво;
- математика;
- природознавство;
- технології;
- здоров’я і фізична культура.
Логічна послідовність
вивчення предметів розкривається у відповідних
модельних навчальних та типових навчальних
програмах.
3.5. Рекомендовані форми організації
освітнього процесу
Освітній процес
організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням
вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей,
їхніх особливих освітніх потреб.
Основними формами організації освітнього
процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу
можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції,
форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди»,
урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані
уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку
компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма
організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт
відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на
більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності.
Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і
заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій
учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній
діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів,
виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних
робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення
ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі
підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто
реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального
матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами
та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані
знання.
Можливо проводити заняття в малих групах,
бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови,
що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто
навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати
учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих
предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для
виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати
відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету
фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують
виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть
уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання
державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального
року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає
самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення
конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.
3.6. Опис інструментарію оцінювання
Оцінюванню підлягають результати навчання з
навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього
компонента навчального плану та
вибіркового освітнього компонента.
Оцінювання відповідності результатів навчання
учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного
стандарту здійснюється шляхом ДПА.
Оцінювання результатів навчання учнів має бути
зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до
обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені
Державним стандартом.
Встановлення відповідності між вимогами до
результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх
вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв
оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки
України.
Оцінювання
учнів 5 класу у 2023/2024 навчальному році здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від
1.04.2022 № 289. Ці рекомендації розроблені
для учнів 5 – 6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої
освіти.
Відповідно
рішення педагогічної ради від 31.08 2023
№1, у вересні- жовтні 2023-2024 н.р.) триватиме адаптаційний період, впродовж
якого буде використовуватись формувальне оцінювання. Для забезпечення
наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів
початкової та базової середньої освіти, підсумкове та поточне оцінювання
результатів навчання учнів у І семестрі здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними
літерами: «початковий (П)»,
«середній» (С), «достатній»(Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною
характеристикою з орієнтацією на досягнення учня / учениці.
Оцінювання результатів навчання учнів 5 класу
у ІІ семестрі та 6 класу упродовж року здійснюється з використанням
12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
Свідоцтво досягнень
відображає результати навчальних досягнень учня/учениці
5 чи 6 класу з предметів/інтегрованих
курсів, визначених освітньою програмою закладу
освіти.
За рішенням
педагогічної ради заклад відмовився від бального та рівневого оцінювання результатів навчання учнів з предметів/інтегрованих курсів
освітніх галузей: «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична
культура». Вербальне
оцінювання цих предметів надасть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас,
не пригнічуючи особистість учня/учениці, оцінити тих,
хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 7-9
класів здійснюється за бальною системою балами 1-12.
Основними видами оцінювання результатів
навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне
(не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Заклади
освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання.
Формувальне (поточне формувальне)
оцінювання може здійснюватися у формі
оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя,
портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Під час формувального оцінювання важливо формувати
в учнів 5 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.
Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного
оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів
навчання діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно
від специфіки навчального предмета/інтегрованого курсу. Під час виставлення оцінки за тему
результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.
Поточне та підсумкове оцінювання результатів
навчання учнів здійснюється відповідно до вимог навчальних програм із
застосуванням таких основних форм та способів:
- усної (зокрема шляхом індивідуального,
групового та фронтального опитування);
- письмової, у тому числі графічної (шляхом виконання
діагностичних, самостійних та контрольних робіт, організації роботи з текстами,
діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами);
- цифрової (шляхом тестування в електронному
форматі);
- практичної (виконання різних видів
експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів
роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами).
У рамках академічної свободи педагогічні
працівники закладу здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно
від дидактичної мети.
Семестрове оцінювання здійснюється на
основі результатів тематичного оцінювання
та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень.
Систему діагностувальних і контрольних робіт,
у тому числі для
перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів, визначених у свідоцтві досягнень, учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись Державним стандартом, освітньою і
навчальною програмами та відповідно до кількості годин,
передбачених навчальним планом на вивчення предмета/інтегрованого курсу.
Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання
за І та ІІ семестри.
Окремі види контрольних робіт, як правило,
не проводяться. У Свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка –загальна оцінка результатів навчання
за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік»
не виставляються, оскільки
вони мають бути
враховані в оцінках за семестри.
Семестрова та річна
оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт
3.2. Інструкції з ведення класного
журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496; пункти
9, 10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу
загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07. 2015 р.
№ 762 (зі змінами).
Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей,
окреслених у Державних стандартах, визначено завдання, які має реалізувати
вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання
повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Компетентність |
Уміння |
Вільне
володіння державною мовою |
здійснювати
усну й письмову комунікацію (говоріння, слухання, читання, письмо) на основі
знання функцій мови, ресурсів (словника, граматики) і норм сучасної
української літературної мови, особливостей стилів мовлення та основних
художніх та інформаційних (нехудожніх) жанрів, типів мовної взаємодії
отримувати й опрацьовувати інформацію з різноманітних (звукових/аудіальних,
друкованих, цифрових) джерел, критично її осмислювати та використовувати в
усній та письмовій взаємодії для обстоювання власних поглядів, переконань,
суспільних і національних цінностей відповідально, з усвідомленням
впливовості мови та цінності державної мови як мови міжнаціональної взаємодії
на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення
особистих і суспільних цілей в різних життєвих ситуаціях (навчальних,
професійних тощо), творчого самовираження |
Здатність
спілкуватися рідною мовою (у разі відмінності від державної) |
здійснювати
усну й письмову комунікацію (говоріння, слухання, читання, письмо) на основі
знання функцій мови, ресурсів (словника, граматики) і норм рідної мови,
особливостей стилів і жанрів мовлення отримувати й опрацьовувати інформацію з
різноманітних (звукових/аудіальних, друкованих, цифрових) джерел і критично
її осмислювати та використовувати в усній та письмовій взаємодії для
обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей
відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і
суспільних цілей в різних життєвих ситуаціях (навчальних, професійних тощо),
творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації
та на досвід комунікації державною мовою Здатність спілкуватися іноземними
мовами ситуативно прийнятно та ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати й
обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди й переконання в
усній та письмовій формах (слухання, говоріння, читання, письмо) в різних
особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, професійних,
громадських тощо), спираючись на знання лексики й граматики відповідної мови,
її норм, соціокультурної специфіки, особливостей міжкультурної комунікації та
на досвід комунікації державною мовою |
Математична
компетентність |
розвивати
й застосовувати математичне мислення для: розв’язання широкого спектру
проблем у повсякденному житті моделювання процесів і ситуацій із
застосуванням математичного апарату усвідомлення ролі математичних знань і
вмінь в особистому й суспільному житті людини |
Компетентності в
галузі природничих наук, техніки й технологій |
застосовувати
відповідний комплекс наукових знань і методологій для: пояснення світу
природи, визначення питань і формулювання висновків на основі отриманої
інформації; розуміння змін, спричинених людською діяльністю, і
відповідальність особи як громадянина за наслідки цієї діяльності |
Інноваційність |
реагувати
на зміни та долати труднощі, бути відкритим до нових ідей, ініціювання змін у
близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), визначати й ставити
перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і
впевненість, щоб займатися навчанням упродовж усього життя та досягати
успіхів у ньому |
Екологічна
компетентність |
усвідомлення
екологічних основ природокористування дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів розуміння контексту і
взаємозв’язку господарської людської діяльності і важливості збереження
природи для сталого розвитку суспільства Інформаційно-комунікаційна
компетентність впевнене, критичне й відповідальне використання цифрових
технологій для розвитку й спілкування здатність безпечно та етично
застосовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності в навчанні та
інших життєвих ситуаціях |
Навчання впродовж
життя |
визначати
власні потреби у плані розвитку компетентностей, застосовувати різні способи
розвитку компетентностей, пошуку можливостей для навчання й розвитку
спроможність вчитися й працювати як у колективі, так і самостійно,
організовувати своє навчання, оцінювати його й ділитися його результатами з
іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна |
Громадянські та
соціальні компетентності |
пов’язані
з ідеями демократії, моралі, справедливості, рівності, свободи, прав людини,
добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і
можливостей, що передбачають: спроможність діяти як відповідальний громадянин
та брати повноцінну участь у громадському й суспільному житті, зокрема школи
та класу, спираючись на розуміння духовно-моральних, соціальних, економічних
і політичних понять і сталого розвитку, критичне оцінювання основних подій
національної, європейської та світової історії, а також повагу до прав людини
й верховенства права, поціновування культурного розмаїття різних народів та
ідентифікацію себе як громадянина України; виявлення поваги до інших та
толерантності, уміння конструктивно співпрацювати, співчувати та діяти в
конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації;
дбайливе ставлення до особистого, соціального й фізичного добробуту та
здоров’я; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки й
спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та
базуються на загальноприйнятих моральних цінностях; спроможність діяти в
умовах невизначеності та багатозадачності |
Культурна
компетентність |
стійкий
інтерес до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу
шанобливе ставлення до культурних традицій українців, представників корінних
народів і національних меншин України, інших країн і народів здатність
розуміти й шанувати творчі способи вираження та передачі ідей і смислів в
різних культурах через різні види мистецтва й інші культурні форми прагнення
до розвитку й вираження власних ідей, почуттів засобами культури й мистецтва |
Підприємливість і
фінансова грамотність |
ініціативність,
спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, перетворюючи
їх на цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності здатність до
активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою,
уміння розв’язувати проблеми, готовність брати відповідальність за власні
рішення, здатність працювати в команді заради планування та здійснення
проєктів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність |
Система
внутрішнього забезпечення
якості
складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності
- викладання в 5-9 класах повністю
забезпечене кваліфікованими фахівцями;
- навчально-методичне забезпечення
освітньої діяльності – Державний стандарт,
модельні навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН;
- матеріально-технічне забезпечення
освітньої діяльності – учні закладу
навчаються за кабінетною системою, а в умовах карантину – за класною;
- якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі
несуть персональну відповідальність;
- моніторинг досягнення учнями результатів
навчання (компетентностей) проводиться
згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.
За організацію
системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає
заступник директора з навчальної роботи.
Освітня програма
закладу базової середньої освіти передбачає
досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними
стандартами.
На основі освітньої програми складено та
затверджено навчальний план для 5-9 класів, що конкретизує організацію
освітнього процесу.
Додаток 1
Таблиця
до Типової освітньої програми
за ред.. О. Я. Савченко
наказу МОН України від 12.08 2022 №743-22
Навчальний план для 1 та 2 класів
Великоговилівської гімназії Хоростківської міської ради
на 2023-2024 навчальний рік
Назва освітньої
галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин |
|
|
1 клас |
2 клас |
|
Інваріантний
складник |
|
||
Мовно-літературна |
Навчання грамоти |
7/245 |
|
Українська мова, читання |
|
7/245 |
|
Іншомовна |
Англійська мова |
2/70 |
3/105 |
Математична |
Математика |
4/140 |
4/140 |
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична,
соціальна, здоров'язбережувальна галузі) |
Я досліджую світ |
3/105 |
3/105 |
Технологічна |
Дизайн і технології |
1/35 |
1/35 |
Інформатична |
Інформатика |
|
1/35 |
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1/35 |
1/35 |
Образотворче мистецтво |
1/35 |
1/35 |
|
Фізкультурна |
Фізична культура |
3/105 |
3/105 |
Усього |
|
22/770 |
24/840 |
Варіативний
складник |
|
||
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів
за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
|
|
|
Основи християнської етики |
1/35 |
1/35 |
|
Загальнорічна
кількість навчальних годин |
|
23/805 |
25/875 |
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження
учня |
|
20/700 |
22/770 |
Сумарна кількість
навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
|
23/805 |
25/875 |
Додаток 2
Таблиця
до Типової освітньої
програми
за ред.. О. Я. Савченко
наказу МОН
України від 12.08 2022 № 743-22
Навчальний план для 3 та 4 класів
Великоговилівської гімназії Хоростківської міської ради
на 2023-2024 навчальний рік
Назва освітньої
галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин |
|
3 клас |
4 клас |
||
Інваріантний
складник |
|
||
Мовно-літературна |
Українська мова, читання |
7/245 |
7/245 |
Іншомовна |
Англійська мова |
3/105 |
3/105 |
Математична |
Математика |
5/175 |
5/175 |
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична,
соціальна, здоров'язбережувальна галузі) |
Я досліджую світ |
3/105 |
3/105 |
Технологічна |
Дизайн і технології |
1/35 |
1/35 |
Інформатична |
Інформатика |
1/35 |
1/35 |
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1/35 |
1/35 |
Образотворче мистецтво |
1/35 |
1/35 |
|
Фізкультурна |
Фізична культура |
3/105 |
3/105 |
Усього |
|
25/875 |
25/875 |
Варіативний
складник |
|
||
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів
за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
Основи християнської етики |
1/35 |
1/35 |
Загальнорічна
кількість навчальних годин |
|
26/910 |
26/910 |
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження
учня |
|
23/805 |
23/805 |
Сумарна кількість
навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
|
26/910 |
26/910 |
Додаток 3
Навчальний план для 5-6 класів
Великоговилівської
гімназії Хоростківської міської ради
на
2023-2024 навчальний рік
(Таблиця
3 Типової освітньої програми,
затвердженої
наказом МОН України від 19.02.2021 № 235)
Додаток 4
Таблиця 1
до Типової освітньої програми
наказу МОН України
від 20.04.2018р. №405
Навчальний план для 7-9 класів
Великоговилівської гімназії
Хоростківської міської ради
на 2023/2024 навчальний рік
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
|
|||
Кількість годин на
тиждень |
|||||
7кл. |
8кл. |
9кл. |
|||
Мови і літератури |
Українська мова |
2,5 |
2 |
2 |
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
||
Англійська мова |
3 |
3 |
3 |
||
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
||
Суспільствознавство |
Історія України |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
||
|
Основи правознавства |
- |
- |
1 |
|
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
- |
- |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
- |
- |
||
|
Мистецтво |
- |
1 |
1 |
|
Математика |
Математика |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
2 |
2 |
2 |
||
Геометрія |
2 |
2 |
2 |
||
Природознавство |
Природознавство |
- |
- |
- |
|
Біологія |
2 |
2 |
2 |
||
Географія |
2 |
2 |
1,5 |
||
Фізика |
2 |
2 |
3 |
||
Хімія |
1,5 |
2 |
2 |
||
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
2 |
2 |
||
Здоров'я і фізична культура |
Основи здоров'я |
1 |
1 |
1 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
||
Разом |
|
28+3 |
28,5+3 |
30+3 |
|
Варіативна складова |
|||||
Курси за вибором |
|
|
|
||
|
|
|
|
||
Основи християнської етики |
1 |
1 |
1 |
||
Гранично допустиме навчальне навантаження |
29 |
29,5 |
31,5 |
||
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
32 |
32.5 |
34 |
Немає коментарів:
Дописати коментар